попівна
ПОПІ́ВНА, и, ж., розм. Попова дочка.
[Наталка:] Шукайте собі, добродію, в городі панночки; чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен? Любую вибирайте… (Котл., II, 1953, 7);
Отець Вікентій з розмов отця Миколая ще раніше довідався, що в нього є три дочки на відданні.. От хай прийде до них — і побачить всі достоїнства молодих і скромних попівен (Стельмах, І, 1962, 265);
*У порівн. Пишається, як попівна в гостях (Номис, 1864, № 2491).
Словник української мови (СУМ-11)