попідвіконню
ПОПІДВІ́КО́ННЮ, присл.
Під вікнами, за вікнами.
Маланка не могла спати. Ще довго тупали ноги попідвіконню, літали чиїсь слова (М. Коцюбинський);
А тут якраз, шаснувши попідвіконню, і Олександра нагодилася (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)