попідвіконню

ПОПІДВІКО́ННЮ, присл. Під вікнами, за вікнами.

Маланка не могла спати. Ще довго тупали ноги попідвіконню, літали чиїсь слова (Коцюб., II, 1955, 68);

А тут якраз, шаснувши попідвіконню, і Олександра нагодилася (Логв., Літа.., 1960, 58).

◊ Піти́ попідвіко́нню — піти просити милостиню.

Жінка, одно те, що не мала нічого, а друге, не вміла робити, пішла попідвіконню (Кв.-Осн., II, 1956, 101);

— Невже ж ти виженеш нас із хати, щоб ми з торбинками пішли попідвіконню? (Вас., І, 1959, 209).

Значення в інших словниках

1. попідвіконню — попідві́ко́нню прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. попідвіконню — присл. Під вікнами, за вікнами. Піти попідвіконню — піти просити милостиню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попідвіконню — ПОПІДВІ́КО́ННЮ, присл. Під вікнами, за вікнами. Маланка не могла спати. Ще довго тупали ноги попідвіконню, літали чиїсь слова (М. Коцюбинський); А тут якраз, шаснувши попідвіконню, і Олександра нагодилася (В. Логвиненко).  Словник української мови у 20 томах
4. попідвіконню — піти́ попідвіко́нню. Стати жебраком. Жінка, одно те, що не мала нічого, а друге, не вміла робити, пішла попідвіконню (Г. Квітка-Основ’яненко).  Фразеологічний словник української мови
5. попідвіконню — Попідві́ко́нню, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. попідвіконню — Попідвіконню нар. Подъ окнами. На дворі ні деревця, а ніякої рослини, — тільки величезні будяки попід-віконню. Г. Барв. 21. попід-віконню пішов. Отправился нищенствовать, сдѣлался нищимъ.  Словник української мови Грінченка