попільний

ПО́ПІЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до по́піл.

Є підстави гадати, що і Венера тепер переживає період вулканічної активності. Доказом цього є суцільна хмарність, запорошеність атмосфери, очевидно, попільними частинками, велика кількість вуглекислого газу в атмосфері (з наук.-попул. літ.).

2. Який має колір попелу.

Дивився [Томаш] на вогник і іноді ледве рухав попільними губами, наче щось шепотів (З. Тулуб);

// Який відсвічує кольором попелу.

Неосвітлена сонцем поверхня Венери випромінює світло, яке нагадує попільне світло Місяця (з наук.-попул. літ.);

Сизий кібець спускається низько На вузькому, як лезо, крилі. Він стривожений попільним блиском, Що опівдні стеливсь по землі (Т. Масенко).

Значення в інших словниках

1. попільний — по́пільний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. попільний — ПОПІЛЬНИЙ – ПОПЕЛЯСТИЙ Попільний, 1. Який стосується попелу: попільні частинки, попільний блиск. 2. Те саме, що попелястий. Попелястий. Кольору попелу; сірий: попеляста курка, попелясте волосся.  Літературне слововживання
3. попільний — див. сірий  Словник синонімів Вусика
4. попільний — -а, -е. 1》 Прикм. до попіл. 2》 Який має колір попелу. || Який відсвічує кольором попелу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. попільний — СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал.  Словник синонімів української мови
6. попільний — ПО́ПІЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до по́піл. Є підстави гадати, що і Венера тепер переживає період вулканічної активності. Доказом цього є суцільна хмарність, запорошеність атмосфери, очевидно, попільними частинками...  Словник української мови в 11 томах