поражений
ПОРА́ЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до поража́ти.
Свиснула громада сталених стріл, – і ревнули з болю поражені монголи страшними голосами (І. Франко);
[Мартіан (як громом поражений):] Що ти говориш?!.. Ох, яка ж безличність! (Леся Українка);
Здоров'я графа значно поправилось. Правда, поражені руки й ноги ніколи вже не прийшли до здоров'я (І. Франко).
(1) Пора́жений у права́х, юр. – який за певну провину перед суспільством позбавлений політичних і громадянських прав.
Словник української мови (СУМ-20)