поражений

ПОРА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поража́ти.

Свиснула громада сталених стріл, — і ревнули з болю поражені монголи страшними голосами (Фр., VI, 1951, 80);

[Мартіан (як громом поражений):] Що ти говориш?!.. Ох, яка ж безличність! (Л. Укр., III, 1952, 275);

Здоров’я графа значно поправилось. Правда, поражені руки й ноги ніколи вже не прийшли до здоров’я (Фр., VII, 1951, 12).

∆ Пора́жений у права́х, юр. — той, кого за якусь провину перед суспільством позбавили політичних і громадянських прав.

Значення в інших словниках

1. поражений — пора́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поражений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поражати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поражений — ПОРА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поража́ти. Свиснула громада сталених стріл, – і ревнули з болю поражені монголи страшними голосами (І. Франко); [Мартіан (як громом поражений):] Що ти говориш?!.. Ох, яка ж безличність!...  Словник української мови у 20 томах