пораження
ПОРА́ЖЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. порази́ти, поража́ти.
У повітрі новий надзвуковий літак протиповітряної оборони. Його ракетна зброя забезпечує пораження всіх сучасних швидкісних і висотних літаків (Рад. Укр., 11.VII 1961, 2).
∆ Пора́ження у права́х, юр. — засіб покарання за якусь провину перед суспільством, що полягає у позбавленні кого-небудь політичних і громадянських прав.
Словник української мови (СУМ-11)