пораженець

ПОРАЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., політ. Той, хто визнає за доцільне поразку уряду своєї країни у війні і бореться за неї; прибічник пораженства.

[Кузь:] Ви тоді [1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату — аякже, оборонці! і ваша [есдеків] організація була легальна, в той час, як ми, більшовики, пораженці, мусили щомісяця новими паспортами запасатись (Тич., І, 1957, 233).

Значення в інших словниках

1. пораженець — пораже́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пораженець — -нця, ч. 1》 політ. Той, хто визнає за доцільне поразку уряду своєї країни у війні та бореться за неї; прибічник пораженства. 2》 розм. Людина, позбавлена політичних і громадянських прав на певний час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пораженець — ПОРАЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., політ. Той, хто визнає за доцільне поразку уряду своєї країни у війні і бореться за неї; прибічник пораженства. [Кузь:] Ви тоді [1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату – аякже, оборонці!...  Словник української мови у 20 томах