пораженець

пораже́нець

-нця, ч.

1》 політ. Той, хто визнає за доцільне поразку уряду своєї країни у війні та бореться за неї; прибічник пораженства.

2》 розм. Людина, позбавлена політичних і громадянських прав на певний час.

Значення в інших словниках

1. пораженець — пораже́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пораженець — ПОРАЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., політ. Той, хто визнає за доцільне поразку уряду своєї країни у війні і бореться за неї; прибічник пораженства. [Кузь:] Ви тоді [1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату – аякже, оборонці!...  Словник української мови у 20 томах
3. пораженець — ПОРАЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., політ. Той, хто визнає за доцільне поразку уряду своєї країни у війні і бореться за неї; прибічник пораженства. [Кузь:] Ви тоді [1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату — аякже, оборонці!...  Словник української мови в 11 томах