поражати
поража́ти
-аю, -аєш, недок., поразити, -ажу, -азиш, док., перех., рідко.
1》 кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати.
|| Бити, знищувати (ворога).
2》 що. Влучаючи в ціль і т. ін., знищувати, руйнувати.
3》 перев. безос., кому що. Викликати хворобливі явища, зміни в окремих частинах організму.
Поражати в правах юр. — позбавляти кого-небудь політичних і громадянських прав із метою покарання за якусь провину перед суспільством.
Великий тлумачний словник сучасної української мови