Словник української мови Грінченка

поражати

Поража́ти, -жа́ю, -єш

сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Мил. 204. Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Грин. III. 199. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. Мет. 279. І порадив мене щиро, куди прямувати. К. Досв. 86. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив? Грин. II. 100.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. поражати — поража́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. поражати — див. перемагати  Словник синонімів Вусика
  3. поражати — -аю, -аєш, недок., поразити, -ажу, -азиш, док., перех., рідко. 1》 кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати. || Бити, знищувати (ворога). 2》 що. Влучаючи в ціль і т. ін., знищувати, руйнувати. 3》 перев. безос., кому що.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поражати — 1. бити, розбивати, розбити, порозбивати, вибивати, вибити, повибивати, збивати, збити, позбивати, забивати, забити, позабивати, набивати, набити, понабивати, перебивати, перебити, поперебивати, побивати, побити, убивати, убити, повбивати, трощити...  Словник чужослів Павло Штепа
  5. поражати — ПОРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОРАЗИ́ТИ, ажу́, ази́ш, док., кого, що, рідко. 1. кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати. [Ратибор:] Нехай твій меч окови розірве І поразить Ахава (І.  Словник української мови у 20 томах
  6. поражати — Радити  Словник застарілих та маловживаних слів
  7. поражати — НАКРИ́ТИ (влучивши в ціль вогнем, бомбовим ударом, зруйнувати, пошкодити, знищити її); УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИ́ТИ), ПОРАЗИ́ТИ рідше (перев. із сл. ціль); ПОДАВИ́ТИ (знищити діючу вогневу точку). — Недок.: накрива́ти, уража́ти (вража́ти), поража́ти, подавля́ти.  Словник синонімів української мови
  8. поражати — ПОРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОРАЗИ́ТИ, ажу́, ази́ш, док., перех., рідко. 1. кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати. [Ратибор:] Нехай твій меч окови розірве І поразить Ахава (Коч.  Словник української мови в 11 томах