1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поражати

поража́ти

-аю, -аєш, недок., поразити, -ажу, -азиш, док., перех., рідко.

1》 кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати.

|| Бити, знищувати (ворога).

2》 що. Влучаючи в ціль і т. ін., знищувати, руйнувати.

3》 перев. безос., кому що. Викликати хворобливі явища, зміни в окремих частинах організму.

Поражати в правах юр. — позбавляти кого-небудь політичних і громадянських прав із метою покарання за якусь провину перед суспільством.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поражати — поража́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. поражати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
  3. поражати — 1. бити, розбивати, розбити, порозбивати, вибивати, вибити, повибивати, збивати, збити, позбивати, забивати, забити, позабивати, набивати, набити, понабивати, перебивати, перебити, поперебивати, побивати, побити, убивати, убити, повбивати, трощити... Словник чужослів Павло Штепа
  4. поражати — ПОРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОРАЗИ́ТИ, ажу́, ази́ш, док., кого, що, рідко. 1. кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати. [Ратибор:] Нехай твій меч окови розірве І поразить Ахава (І. Словник української мови у 20 томах
  5. поражати — Радити Словник застарілих та маловживаних слів
  6. поражати — НАКРИ́ТИ (влучивши в ціль вогнем, бомбовим ударом, зруйнувати, пошкодити, знищити її); УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИ́ТИ), ПОРАЗИ́ТИ рідше (перев. із сл. ціль); ПОДАВИ́ТИ (знищити діючу вогневу точку). — Недок.: накрива́ти, уража́ти (вража́ти), поража́ти, подавля́ти. Словник синонімів української мови
  7. поражати — ПОРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОРАЗИ́ТИ, ажу́, ази́ш, док., перех., рідко. 1. кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати. [Ратибор:] Нехай твій меч окови розірве І поразить Ахава (Коч. Словник української мови в 11 томах
  8. поражати — Поража́ти, -жа́ю, -єш сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Мил. 204. Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Грин. III. 199. Словник української мови Грінченка