1. Словник чужослів Павло Штепа

поражати

1. бити, розбивати, розбити, порозбивати, вибивати, вибити, повибивати, збивати, збити, позбивати, забивати, забити, позабивати, набивати, набити, понабивати, перебивати, перебити, поперебивати, побивати, побити, убивати, убити, повбивати, трощити, потрощити, розторощувати, розторощити, порозторощувати, сторощувати, стороідити, постороіцувати

2. дивувати, здивовувати, здивувати, поздивовувати, подивовувати, подивувати, удивовувати, удивувати, повдивовувати, вражати, вразити, повражати, приголомшувати, приголомшити, поприголомшувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поражати — поража́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. поражати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
  3. поражати — -аю, -аєш, недок., поразити, -ажу, -азиш, док., перех., рідко. 1》 кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати. || Бити, знищувати (ворога). 2》 що. Влучаючи в ціль і т. ін., знищувати, руйнувати. 3》 перев. безос., кому що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поражати — ПОРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОРАЗИ́ТИ, ажу́, ази́ш, док., кого, що, рідко. 1. кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати. [Ратибор:] Нехай твій меч окови розірве І поразить Ахава (І. Словник української мови у 20 томах
  5. поражати — Радити Словник застарілих та маловживаних слів
  6. поражати — НАКРИ́ТИ (влучивши в ціль вогнем, бомбовим ударом, зруйнувати, пошкодити, знищити її); УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИ́ТИ), ПОРАЗИ́ТИ рідше (перев. із сл. ціль); ПОДАВИ́ТИ (знищити діючу вогневу точку). — Недок.: накрива́ти, уража́ти (вража́ти), поража́ти, подавля́ти. Словник синонімів української мови
  7. поражати — ПОРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОРАЗИ́ТИ, ажу́, ази́ш, док., перех., рідко. 1. кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати. [Ратибор:] Нехай твій меч окови розірве І поразить Ахава (Коч. Словник української мови в 11 томах
  8. поражати — Поража́ти, -жа́ю, -єш сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Мил. 204. Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Грин. III. 199. Словник української мови Грінченка