пораненьку
ПОРАНЕ́НЬКУ, ПОРАНЕ́НЬКО, присл., розм.
Рано вранці; раненько.
У неділю пораненьку Усі дзвони дзвонять, Осаули з нагаями На панщину гонять (з народної пісні);
– Там Галина моя пораненьку Свою ланку веде поміж нив (С. Олійник);
Зраділий, Я обізвався серцем в світ, І вже крізь тебе пораненько Я крикнув, повен сил і дій (М. Вінграновський).
Словник української мови (СУМ-20)