пораненьку —
присл., розм. Рано-вранці; раненько.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пораненьку —
ПОРАНЕ́НЬКУ, ПОРАНЕ́НЬКО, присл., розм. Рано вранці; раненько. У неділю пораненьку Усі дзвони дзвонять, Осаули з нагаями На панщину гонять (з народної пісні); – Там Галина моя пораненьку Свою ланку веде поміж нив (С.
Словник української мови у 20 томах
пораненьку —
Поране́ньку, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пораненьку —
ПОРАНЕ́НЬКУ, присл., розм. Рано вранці; раненько. У неділю пораненьку Усі дзвони дзвонять, Осаули з нагаями На панщину гонять (Укр.. лір. пісні, 1958, 500); — Там Галина моя пораненьку Свою ланку веде поміж нив (С. Ол., Вибр., 1957, 97).
Словник української мови в 11 томах
пораненьку —
Пораненьку нар. Ранехонько. Ой у неділю рано-пораненьку, ой то ранніми зорями. ЗОЮР. І. 24.
Словник української мови Грінченка