пораювати
ПОРАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
Пожити розкішно, щасливо.
Воюй, воюй [фашист]... кінець свій увоюєш: на тому світі скоро пораюєш (П. Тичина);
Він [Тарас] зможе тут пораювати на волі, відчути себе творцем, художником... (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)