Словник української мови у 20 томах

порачкувати

ПОРАЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

Почати рачкувати, пересуватися рачки в якому-небудь напрямку.

Постояв [Чіпка] ще трохи, послухав та присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував на голос (Панас Мирний);

Солдати привели гітлерівця, отого, що з переляку порачкував у кущі (Ю. Бедзик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. порачкувати — порачкува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. порачкувати — -ую, -уєш, док., розм. Почати рачкувати, пересуватися рачки в якому-небудь напрямку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порачкувати — ПОРАЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Почати рачкувати, пересуватися рачки в якому-небудь напрямку. Постояв [Чіпка] ще трохи, послухав та присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував на голос (Мирний, II, 1954, 68); Солдати привели гітлерівця...  Словник української мови в 11 томах
  4. порачкувати — Порачкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Полѣзть на четверенькахъ. Присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував. Мир. ХРВ. 60.  Словник української мови Грінченка