поревіти

ПОРЕВІ́ТИ і ПОРЕВТИ́, ву́, ве́ш, мин. ч. пореві́в, поревла́, ло́, док., розм.

Ревіти якийсь час.

– Вдарив його [мурзака] грець. Лежить колода колодою. Поревли над ним родичі, але обридло його пильнувати (З. Тулуб).