пореготати
ПОРЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко ПОРЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док.
Реготати якийсь час.
[Лукерія Степановна:] Учора вона реготала на всю леваду, що знайшлась нянька за дурничку, нехай ще й сьогодня [сьогодні] порегоче (М. Кропивницький);
Пореготати з самого себе – не гріх (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)