пореготати

ПОРЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко ПОРЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Реготати якийсь час.

[Лукерія Степановна:] Учора вона реготала на всю леваду, що знайшлась нянька за дурничку, нехай ще й сьогодня [сьогодні] порегоче (Кроп., II, 1958, 273);

Пореготати з самого себе — не гріх (Мик., Кадильниця, 1959, 24).

Значення в інших словниках

1. пореготати — порегота́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пореготати — -очу, -очеш і рідко пореготіти, -очу, -отиш, док. Реготати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пореготати — ПОРЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко ПОРЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Реготати якийсь час. [Лукерія Степановна:] Учора вона реготала на всю леваду, що знайшлась нянька за дурничку, нехай ще й сьогодня [сьогодні] порегоче (М. Кропивницький); Пореготати з самого себе – не гріх (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
4. пореготати — Порегота́ти, -чу́, -чеш гл. Похохотать.  Словник української мови Грінченка