порикувати

ПОРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок.

Рикати час від часу.

* Образно. Часом він [Єгипет] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо порикував, наче підземний вогонь (Леся Українка);

У хмарах час від часу порикували громи (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. порикувати — пори́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порикувати — -ую, -уєш, недок. Рикати час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порикувати — ПОРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Рикати час від часу. *Образно. Часом він [Єгипет] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо порикував, наче підземний вогонь (Л. Укр., І, 1951, 423); У хмарах час від часу порикували громи (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 334).  Словник української мови в 11 томах