Великий тлумачний словник сучасної мови

порикувати

пори́кувати

-ую, -уєш, недок.

Рикати час від часу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. порикувати — пори́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. порикувати — ПОРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Рикати час від часу. * Образно. Часом він [Єгипет] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо порикував, наче підземний вогонь (Леся Українка); У хмарах час від часу порикували громи (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. порикувати — ПОРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Рикати час від часу. *Образно. Часом він [Єгипет] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо порикував, наче підземний вогонь (Л. Укр., І, 1951, 423); У хмарах час від часу порикували громи (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 334).  Словник української мови в 11 томах