пористий

ПО́РИСТИЙ, а, е.

1. Укритий порами (про шкіру).

2. Який має у своїй структурі багато дрібних порожнин (про твердий матеріал, ґрунт і т. ін.), що визначається відношенням об'єму всіх пор до загального об'єму матеріалу.

– Бачили берег дніпровський у Бориславі? – каже Жаров. – Вапняково-шаруватий, пористий, аж дірчастий. Отакі ґрунти тут на всьому березі... (В. Минко);

– Відомо, що понтійські вапняки дуже пористі, – гаряче продовжував Мурашко (О. Гончар);

Найгірше проводять теплоту: шерсть, волосся, пір'я птахів, папір, картон, азбест, корок та інші пористі тіла (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. пористий — по́ристий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пористий — див. шершавий  Словник синонімів Вусика
3. пористий — [пориестией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
4. пористий — -а, -е. 1》 Укритий порами (про шкіру). 2》 Який має у своїй структурі багато дрібних порожнин (про матеріал, ґрунт і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пористий — Шпарий, шпарний .  Словник чужослів Павло Штепа
6. пористий — ПО́РИСТИЙ (який має у своїй структурі багато дрібних порожнин), ПОРУВА́ТИЙ, ДІРЧА́СТИЙ (ДІРЧА́ТИЙ), НІЗДРЮВА́ТИЙ, НІЗДРЯ́СТИЙ рідше, ШПАРУВА́ТИЙ, ШПАРКУВА́ТИЙ, ГУ́БЧАТИЙ (ГУ́БЧАСТИЙ), МІКРОПО́РИСТИЙ спец., ПЕЧЕ́РИСТИЙ біол.  Словник синонімів української мови
7. пористий — По́ристий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пористий — ПО́РИСТИЙ, а, е. 1. Укритий порами (про шкіру). 2. Який має у своїй структурі багато дрібних порожнин (про матеріал, грунт і т. ін.). — Бачили берег дніпровський у Бориславі? — каже Жаров. — Вапняково-шаруватий, пористий, аж дірчастий.  Словник української мови в 11 томах