поробитися

ПОРОБИ́ТИСЯ, ро́биться, ро́бимося, ро́битеся, док.

1. З'явитися, утворитися в певній кількості.

На очах більма поробились (І. Котляревський);

Коняку щось напало, гулі поробилися (І. Микитенко).

2. з ким і без дод., розм. Статися, трапитися, відбутися.

– Що се поробилось? – питає пан .. Пані й почала: і обікрала її стара, і всі хотіли її душі (Марко Вовчок);

– З хазяйкою щось поробилося: лежать-мовчать, нікому нічого (Панас Мирний);

З тієї хвилини, коли він побачив на її очах сльози.., щось буквально поробилося з Бронком. Відчував потяг до Ольги Річинської (Ірина Вільде).

3. Стати ким-небудь або якимсь, набувши певних якостей, властивостей (про всіх або багатьох).

Поробилися вони [хлопці] п'яницями, волоцюгами, злодюгами... (Панас Мирний);

– Та здорові, нівроку, поробились [бійці] на свіжому повітрі! (О. Довженко);

// Посісти певне соціальне становище, досягти певного матеріального стану і т. ін.

– А ті сироти .. пішли помежи людей, привикли до роботи і до порядку і поробилися порядними та маючими господарями (І. Франко);

“Голопузі” сипнули по всіх усюдах... Поробились окономами [економами], управителями, посесорами невеличких маєтків (Панас Мирний);

// Вступити в стосунки спорідненості, свояцтва і т. ін.

От вони [шляхтичі] й поробились зятями заможних панів (Панас Мирний);

// Змінити зовнішній вигляд, вираз.

Обличчя всі поробилися без цвіту і без квіту наче (Марко Вовчок);

// міф. Перетворитися, обернутися на кого-, що-небудь.

[Орися:] Коли б зараз поробились ми чайками. Ми б літали над козаками (С. Васильченко).

4. діал. Робити, працювати якийсь час.

Ішов [Зінько] не поспішаючись, бо була неділя, а поробившися добре ввесь тиждень, любив у неділю відпочити (Б. Грінченко).

Словник української мови (СУМ-20)