Словник української мови у 20 томах

пороблювати

ПОРО́БЛЮВАТИ див. поробля́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пороблювати — поро́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пороблювати — див. поробляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пороблювати — РОБИ́ТИ (займатися якоюсь справою, діяльністю), ЧИНИ́ТИ, УЧИНЯ́ТИ (ВЧИНЯ́ТИ), ТВОРИ́ТИ, МОТО́РИТИ розм.; ПОРОБЛЯ́ТИ (ПОРО́БЛЮВАТИ рідше) (перев. у запитаннях). — Док.: зроби́ти, уроби́ти (вроби́ти) розм. учини́ти (вчини́ти).  Словник синонімів української мови
  4. пороблювати — ПОРО́БЛЮВАТИ див. поробля́ти.  Словник української мови в 11 томах