породичати

ПОРОДИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм.

1. Створити родинні стосунки, зв'язки між ким-небудь.

Озветься, гляне Тихін – роздима легені, розрива груди дівчині .. І вже сусіди не пріч породичати Мусія Завірюху із Гнатом Хоменком (К. Гордієнко).

2. перен. Зробити близькими духом, звичками, поглядами і т. ін.; зблизити, зріднити.

Породичали їх важкі умови життя.

Значення в інших словниках

1. породичати — породича́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. породичати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Створити родинні стосунки, зв'язки між ким-небудь. 2》 перен. Зробити близькими духом, звичками, поглядами і т. ін.; зблизити, зріднити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. породичати — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев.  Словник синонімів української мови
4. породичати — ПОРОДИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Створити родинні стосунки, зв’язки між ким-небудь. Озветься, гляне Тихін — роздима легені, розрива груди дівчині.. І вже сусіди не пріч породичати Мусія Завірюху із Гнатом Хоменком (Горд., Дівчина..  Словник української мови в 11 томах