породичатися
ПОРОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Вступити в родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь.
Породичатися з своїм підканцлером Тарновським було йому потрібно, і життя дівоче дочки підканцлера принесено було тоді в жертву цьому дипломатичному шлюбові (Іван Ле);
Вона була вдоволена, що він познайомився з хорошою дівчиною Лесею Кумач, і не раз при зустрічах з Наталією Сидорівною обережно натякала, що, може, дасть Бог, вони породичаються... (А. Хижняк);
* Образно. Волга близько породичалася з Балтикою, бо став до ладу давно вимріяний Волго-Балтійський шлях (з публіц. літ.).
2. перен. Стати близькими духом, звичками, поглядами і т. ін.; зріднитися, зблизитися.
Як же поминув тиждень, то й діти, і вчитель зовсім уже породичались (Б. Грінченко);
Він якось і досі не зумів як слід із сватами породичатись.
Словник української мови (СУМ-20)