породичатися

ПОРОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Вступити в родинні стосунки, зв’язки з ким-небудь.

Породичатися з своїм підканцлером Тарновським було йому потрібно, і життя дівоче дочки підканцлера принесено було тоді в жертву цьому дипломатичному шлюбові (Ле, Наливайко, 1957, 151);

Вона була вдоволена, що він познайомився з хорошою дівчиною Лесею Кумач, і не раз при зустрічах з Наталією Сидорівною обережно натякала, що, може, дасть бог, вони породичаються… (Хижняк, Невгамовна, 1961, 78);

*Образно. Волга близько породичалася з Балтикою, бо став до ладу давно вимріяний Волго-Балтійський шлях (Ком. Укр., 7, 1965, 68).

2. перен. Стати близькими духом, звичками, поглядами і т. ін.; зріднитися, зблизитися.

Як же поминув тиждень, то й діти, і вчитель зовсім уже породичались (Гр., II, 1963, 71);

Він якось і досі не зумів як слід із сватами породичатись.

Значення в інших словниках

1. породичатися — породича́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. породичатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Вступити в родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. 2》 перен. Стати близькими духом, звичками, поглядами і т. ін.; зріднитися, зблизитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. породичатися — ПОРОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Вступити в родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. Породичатися з своїм підканцлером Тарновським було йому потрібно...  Словник української мови у 20 томах
4. породичатися — Породича́тися, -ча́юся, -єшся гл. Вступить въ родство. Та ми ж породичалися: мій брат узяв її сестру. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка