породичений

ПОРОДИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до породича́ти.

*Образно. Гіркувата черешня, породичена з дикою вишнею, дала ягоди для варення й запіканок, без яких не обходилися найвибагливіші господині (Ю. Янов., Мир, 1956, 262).

Значення в інших словниках

1. породичений — породи́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. породичений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до породичати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. породичений — ПОРОДИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до породича́ти. * Образно. Гіркувата черешня, породичена з дикою вишнею, дала ягоди для варення й запіканок, без яких не обходилися найвибагливіші господині (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах