порожнистий
ПОРОЖНИ́СТИЙ, а, е.
1. Який має всередині порожнину (у 1 знач.).
З зовнішніх ознак великої рогатої худоби привертають увагу роги. Вони порожнисті (з навч. літ.);
Стебло гороху .. всередині порожнисте, легко вилягає (з наук. літ.);
Порожниста куля;
// Який характеризується наявністю порожнини, порожнин.
Цей орган [вестибулярний апарат] – порожнисте утворення внутрішнього вуха (з наук.-попул. літ.).
2. техн. Вигот. з порожниною всередині; пустотілий.
Коаксіальним кабелем називають лінію, яка складається з порожнистого циліндра і провода, що проходить по його осі (з наук.-попул. літ.);
Будівельна техніка вишукує шляхи зниження ваги міжповерхових перекриттів, які тепер виготовляють у вигляді порожнистих залізобетонних плит (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)