порожнистий
ПОРОЖНИ́СТИЙ, а, е.
1. Який має всередині порожнину (у 1 знач.).
З зовнішніх ознак великої рогатої худоби привертають увагу роги. Вони порожнисті (Зоол., 1957, 171);
Стебло гороху.. всередині порожнисте, легко вилягає (Зерн. боб. культ., 1956, 14);
Порожниста куля;
// Який характеризується наявністю порожнини, порожнин.
Цей орган [вестибулярний апарат] — порожнисте утворення внутрішнього вуха (Наука.., 12, 1961, 12).
2. техн. Вигот. з порожниною всередині; пустотілий.
Коаксіальним кабелем називають лінію, яка складається з порожнистого циліндра і провода, що проходить по його осі (Радіолокація.., 1959, 13);
Будівельна техніка вишукує шляхи зниження ваги міжповерхових перекриттів, які тепер виготовляють у вигляді порожнистих залізобетонних плит (Наука.., 11, 1958, 12).
Словник української мови (СУМ-11)