Словник української мови в 11 томах

порожнинний

ПОРОЖНИ́ННИЙ, а, е, анат. Прикм. до порожни́на 2.

Штучні судини, клапани серця і діафрагми, що застосовуються при порожнинних операціях, добре приживаються в організмі і абсолютно нешкідливі (Рад. Укр., 13.II 1964, 1);

Порожнинне поранення.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. порожнинний — порожни́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. порожнинний — ПОРОЖНИННИЙ – ПОРОЖНИСТИЙ Порожнинний. В анатомії – пов’язаний з порожниною: порожнинна операція. Порожнистий. Який має всередині порожнину; виготовлений з порожниною всередині: порожнисті роги, порожнисте стебло, порожниста куля.  Літературне слововживання
  3. порожнинний — -а, -е, анат. Прикм. до порожнина 2). Порожнинне поранення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порожнинний — ПОРОЖНИ́ННИЙ, а, е, анат. Прикм. до порожни́на 2. Штучні судини, клапани серця і діафрагми, що застосовуються при порожнинних операціях, добре приживаються в організмі і абсолютно нешкідливі (з газ.); Порожнинне поранення.  Словник української мови у 20 томах