порожнистий

ПОРОЖНИ́СТИЙ, а, е.

1. Який має всередині порожнину (у 1 знач.).

З зовнішніх ознак великої рогатої худоби привертають увагу роги. Вони порожнисті (Зоол., 1957, 171);

Стебло гороху.. всередині порожнисте, легко вилягає (Зерн. боб. культ., 1956, 14);

Порожниста куля;

// Який характеризується наявністю порожнини, порожнин.

Цей орган [вестибулярний апарат] — порожнисте утворення внутрішнього вуха (Наука.., 12, 1961, 12).

2. техн. Вигот. з порожниною всередині; пустотілий.

Коаксіальним кабелем називають лінію, яка складається з порожнистого циліндра і провода, що проходить по його осі (Радіолокація.., 1959, 13);

Будівельна техніка вишукує шляхи зниження ваги міжповерхових перекриттів, які тепер виготовляють у вигляді порожнистих залізобетонних плит (Наука.., 11, 1958, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порожнистий — порожни́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. порожнистий — -а, -е. 1》 Який має всередині порожнину (у 1 знач.). Порожниста куля. || Який характеризується наявністю порожнини, порожнин. 2》 тех. Вигот. з порожниною всередині; пустотілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порожнистий — ПОРОЖНИ́СТИЙ, а, е. 1. Який має всередині порожнину (у 1 знач.). З зовнішніх ознак великої рогатої худоби привертають увагу роги. Вони порожнисті (з навч. літ.); Стебло гороху .. всередині порожнисте, легко вилягає (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. порожнистий — ПОРОЖНИ́СТИЙ (який має всередині порожнину), ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ПУСТОТІ́ЛИЙ спец.; ПЛЮ́СКЛИЙ (про плоди). Вчені склали карту розподілу частинок пилу в цьому районі. Словник синонімів української мови