порожнистий
ПОРОЖНИ́СТИЙ (який має всередині порожнину), ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ПУСТОТІ́ЛИЙ спец.; ПЛЮ́СКЛИЙ (про плоди). Вчені склали карту розподілу частинок пилу в цьому районі. Виявилось, що пил розподілений не у вигляді одноманітної хмари, а як порожниста куля (з журналу); Беру я пізньої осені два-три великі кавуни, переспілі, трохи порожні всередині (Т. Масенко); Верба товста, та всередині пуста (прислів'я); У східних країнах писали пустотілою тростинкою з розщепленим кінчиком (з журналу); Дума — це колос, а слово — це віковічне зерно. Страшно, коли випадково вродиться плюсклим воно (В. Швець).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порожнистий — порожни́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- порожнистий — -а, -е. 1》 Який має всередині порожнину (у 1 знач.). Порожниста куля. || Який характеризується наявністю порожнини, порожнин. 2》 тех. Вигот. з порожниною всередині; пустотілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порожнистий — ПОРОЖНИ́СТИЙ, а, е. 1. Який має всередині порожнину (у 1 знач.). З зовнішніх ознак великої рогатої худоби привертають увагу роги. Вони порожнисті (з навч. літ.); Стебло гороху .. всередині порожнисте, легко вилягає (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- порожнистий — ПОРОЖНИ́СТИЙ, а, е. 1. Який має всередині порожнину (у 1 знач.). З зовнішніх ознак великої рогатої худоби привертають увагу роги. Вони порожнисті (Зоол., 1957, 171); Стебло гороху.. всередині порожнисте, легко вилягає (Зерн. боб. культ. Словник української мови в 11 томах