порожнистий

ПОРОЖНИ́СТИЙ (який має всередині порожнину), ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ПУСТОТІ́ЛИЙ спец.; ПЛЮ́СКЛИЙ (про плоди). Вчені склали карту розподілу частинок пилу в цьому районі. Виявилось, що пил розподілений не у вигляді одноманітної хмари, а як порожниста куля (з журналу); Беру я пізньої осені два-три великі кавуни, переспілі, трохи порожні всередині (Т. Масенко); Верба товста, та всередині пуста (прислів'я); У східних країнах писали пустотілою тростинкою з розщепленим кінчиком (з журналу); Дума — це колос, а слово — це віковічне зерно. Страшно, коли випадково вродиться плюсклим воно (В. Швець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порожнистий — порожни́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. порожнистий — -а, -е. 1》 Який має всередині порожнину (у 1 знач.). Порожниста куля. || Який характеризується наявністю порожнини, порожнин. 2》 тех. Вигот. з порожниною всередині; пустотілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порожнистий — ПОРОЖНИ́СТИЙ, а, е. 1. Який має всередині порожнину (у 1 знач.). З зовнішніх ознак великої рогатої худоби привертають увагу роги. Вони порожнисті (з навч. літ.); Стебло гороху .. всередині порожнисте, легко вилягає (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. порожнистий — ПОРОЖНИ́СТИЙ, а, е. 1. Який має всередині порожнину (у 1 знач.). З зовнішніх ознак великої рогатої худоби привертають увагу роги. Вони порожнисті (Зоол., 1957, 171); Стебло гороху.. всередині порожнисте, легко вилягає (Зерн. боб. культ. Словник української мови в 11 томах