порожнина
ПОРОЖНЕ́ЧА (порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце всередині чого-небудь), ПОРОЖНИ́НА, ПОРОЖНЯВА, ВА́КУУМ, ПОРОЖНЯ́ розм.; ПУСТОТА́ спец. (всередині чого-небудь суцільного). Ще раз передивися торбу, небоженьку. І ти починаєш порпатися в її порожнечі, ..залазити рукою в усі відділи, підвідділи, секції, кишені (Ю. Андрухович); Прислухавшись, показав (Сашко) рукою на біломуру дзвіницю з чорними порожнинами вікон (Л. Юхвід); З неба сіялась густа мжичка, і вони поховалися під дашок клуні. В її порожняві посвистував вітер (Н. Рибак); — Ціолковський ..пише про таких ефірних істот, котрі живляться лише світлом... живуть навіть у вакуумі... (О. Бердник); Ці частини обидві — тіла і порожня — мають одмінну і навіть цілком протилежну природу (переклад М. Зерова); Про Борщівські печери пишуться дисертації, їх згадують серед найбільших карстових пустот на земній кулі (з газети).
Значення в інших словниках
- порожнина — порожни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- порожнина — ПОРОЖНЕЧА; ан. дуплина; мед. каверна; (печі) черево; порожнява. Словник синонімів Караванського
- порожнина — -и, ж. 1》 Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь. Карстова порожнина геол. — порожній простір у товщі земної кори, утворений внаслідок вимивання розчинних гірських порід підземними водами. 2》 анат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порожнина — ПОРОЖНИ́НА, и, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь. Для засолювання відбирають огірки зелені, неповністю дозрілі, з щільною масою, без порожнин (з наук.-попул. літ.); Для одержання виливка використовують ящик.. Словник української мови у 20 томах
- порожнина — ПОРОЖНИ́НА, и, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь. Для засолювання відбирають огірки зелені, неповністю дозрілі, з щільною масою, без порожнин (Укр. страви, 1957, 407); Для одержання виливка використовують ящик.. Словник української мови в 11 томах