порожнина

ПОРОЖНИ́НА, и, ж.

1. Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь.

Для засолювання відбирають огірки зелені, неповністю дозрілі, з щільною масою, без порожнин (з наук.-попул. літ.);

Для одержання виливка використовують ящик.., наповнений землею, в якому за допомогою моделі зроблено порожнину по конфігурації виливка (з навч. літ.).

2. анат. Простір в організмі людини або тварини, обмежений внутрішніми поверхнями стінок тіла, в яких містяться внутрішні органи.

Розрізняють первинну порожнину тіла й вторинну порожнину тіла. У ссавців, у т. ч. людини, порожнина тіла розділена грудочеревною перепоною на грудну та черевну порожнини (з наук. літ.);

Між листками плеври утворюється щілина – плевральна порожнина, тиск в якій нижчий від атмосферного (з наук.-попул. літ.);

Якщо розрізати шкіру і м'язи вздовж тіла черв'яка, то відкриється виповнена рідиною порожнина тіла, в якій лежать внутрішні органи (з навч. літ.).

△ (1) Га́йморова порожни́на, анат. – придаткова порожнина носа, розміщена всередині парної верхньощелепної кістки.

Гайморові порожнини тісно пов'язані з слизовою оболонкою носа (з наук.-попул. літ.);

(2) Ка́рстова порожни́на, геол. – порожній простір у товщі земної кори, утворений внаслідок вимивання розчинних гірських порід підземними водами.

З карстовими порожнинами часто пов'язані родовища нафти (з наук.-попул. літ.);

(3) Черевна́ порожни́на – частина вторинної порожнини тіла хребетних, у якій розміщені органи: шлунок, тонкий і товстий кишечник, печінка, селезінка, підшлункова залоза, надниркові залози, органи сечостатевої системи, а також великі кровоносні судини, нервові сплетіння й лімфатичні вузли.

Особливо багато їх [лімфатичних вузлів] у паховій ямці, підколінних і ліктьових згинах, у грудній і черевній порожнинах, на шиї (з навч. літ.).