порожнина
ПОРОЖНИ́НА, и, ж.
1. Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь.
Для засолювання відбирають огірки зелені, неповністю дозрілі, з щільною масою, без порожнин (Укр. страви, 1957, 407);
Для одержання виливка використовують ящик.., наповнений землею, в якому за допомогою моделі зроблено порожнину по конфігурації виливка (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 176).
∆ Ка́рстова порожни́на, геол. — порожній простір у товщі земної кори, утворений внаслідок вимивання розчинних гірських порід підземними водами.
З карстовими порожнинами часто пов’язані родовища нафти (Наука.., 4, 1968, 19).
2. анат. Простір в організмі людини або тварини, обмежений внутрішніми поверхнями стінок тіла.
Порожнина рота відокремлюється від порожнини носа піднебінними кістками і відростками верхньощелепних кісток (Анат. і фізіол. люд., 1957, 31);
Між листками плеври утворюється щілина — плевральна порожнина, тиск в якій нижчий від атмосферного (Заг. догляд за хворими.., 1957, 93);
Якщо розрізати шкіру і м’язи вздовж тіла черв’яка, то відкриється виповнена рідиною порожнина тіла, в якій лежать внутрішні органи (Зоол., 1957, 21).
Значення в інших словниках
- порожнина — порожни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- порожнина — ПОРОЖНЕЧА; ан. дуплина; мед. каверна; (печі) черево; порожнява. Словник синонімів Караванського
- порожнина — -и, ж. 1》 Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь. Карстова порожнина геол. — порожній простір у товщі земної кори, утворений внаслідок вимивання розчинних гірських порід підземними водами. 2》 анат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порожнина — ПОРОЖНИ́НА, и, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь. Для засолювання відбирають огірки зелені, неповністю дозрілі, з щільною масою, без порожнин (з наук.-попул. літ.); Для одержання виливка використовують ящик.. Словник української мови у 20 томах
- порожнина — ПОРОЖНЕ́ЧА (порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце всередині чого-небудь), ПОРОЖНИ́НА, ПОРОЖНЯВА, ВА́КУУМ, ПОРОЖНЯ́ розм.; ПУСТОТА́ спец. (всередині чого-небудь суцільного). Ще раз передивися торбу, небоженьку. Словник синонімів української мови