1. Великий тлумачний словник сучасної мови

порожнина

порожни́на

-и, ж.

1》 Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь.

Карстова порожнина геол. — порожній простір у товщі земної кори, утворений внаслідок вимивання розчинних гірських порід підземними водами.

2》 анат. Простір в організмі людини або тварини, обмежений внутрішніми поверхнями стінок тіла.

Гайморова порожнина — придаткова порожнина носа, розміщена всередині парної верхньощелепної кістки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порожнина — порожни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. порожнина — ПОРОЖНЕЧА; ан. дуплина; мед. каверна; (печі) черево; порожнява. Словник синонімів Караванського
  3. порожнина — ПОРОЖНИ́НА, и, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь. Для засолювання відбирають огірки зелені, неповністю дозрілі, з щільною масою, без порожнин (з наук.-попул. літ.); Для одержання виливка використовують ящик.. Словник української мови у 20 томах
  4. порожнина — ПОРОЖНЕ́ЧА (порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце всередині чого-небудь), ПОРОЖНИ́НА, ПОРОЖНЯВА, ВА́КУУМ, ПОРОЖНЯ́ розм.; ПУСТОТА́ спец. (всередині чого-небудь суцільного). Ще раз передивися торбу, небоженьку. Словник синонімів української мови
  5. порожнина — ПОРОЖНИ́НА, и, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір всередині чого-небудь. Для засолювання відбирають огірки зелені, неповністю дозрілі, з щільною масою, без порожнин (Укр. страви, 1957, 407); Для одержання виливка використовують ящик.. Словник української мови в 11 томах