порожник

порожни́к

-а, ч., зах.

Місце біля дверей, зазвичай для мітли.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порожник — Порожни́к, -ка м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53. Словник української мови Грінченка