порожник
Порожни́к, -ка
м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порожник — -а, ч., зах. Місце біля дверей, зазвичай для мітли. Великий тлумачний словник сучасної мови