порожнювати
Порожнювати, -ню́ю, -єш
гл. Пустовать. Хата цілу зіму порожнює.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порожнювати — порожнюва́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- порожнювати — -ює, недок., розм. Тимчасово бути порожнім, незаселеним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порожнювати — ПОРОЖНЮВА́ТИ, ю́є, недок., розм. Тимчасово бути порожнім, незаселеним. Хата цілу зиму порожнює (Сл. Б. Грінченка); Довго камера не порожнювала. Вже десь через годину вкинули до нас одразу чоловік вісім (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- порожнювати — ПОРОЖНЮВА́ТИ, ю́є, недок., розм. Тимчасово бути порожнім, незаселеним. Хата цілу зиму порожнює (Сл. Гр.); Довго камера не порожнювала. Вже десь через годину вкинули до нас одразу чоловік вісім (Збан., Єдина, 1959, 63). Словник української мови в 11 томах