порожняком

ПОРОЖНЯКО́М, присл., розм.

Те саме, що порожне́м 1.

Як ні з чим в млин, так порожняком додому (Номис);

Йон їхав порожняком по снопи на поле й не помітив, як Гашіца ззаду стрибнула на віз і причаїлась (М. Коцюбинський);

Христі дихається легко, наче вона несла, несла щось важке через силу, а тепер кинула і йде собі порожняком (Грицько Григоренко);

– Оце ж їздив до Атбасара за шифером і порожняком повертаюсь (А. Хорунжий).

Значення в інших словниках

1. порожняком — порожняко́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. порожняком — пр., порожнем, на порожню, впорожні, без вантажу, без пасажирів.  Словник синонімів Караванського
3. порожняком — присл., розм. Те саме, що порожнем 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порожняком — ПОРОЖНЕ́М (без вантажу, без пасажирів), ВПОРОЖНІ́ (УПОРОЖНІ́), ПОРОЖНЯКО́М. Вірка вернулася порожнем. Теж була одягнена бідно, хоч і не виглядала старчихою (Б. Харчук); По дорозі збоку, саме місток переїхали, валка упорожні вертається додому (А.  Словник синонімів української мови
5. порожняком — ПОРОЖНЯКО́М, присл., розм. Те саме, що порожне́м 1. Як ні з чим в млин, так порожняком додому (Номис, 1864, № 7134); Йон їхав порожняком по снопи на поле й не помітив, як Гашіца ззаду стрибнула на віз і причаїлась (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах