порозбиваний
ПОРОЗБИ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до порозбива́ти.
– Ти не дбаєш за дім Божий. В тебе дзвони порозбивані, церква стара, .. – казав сердито в олтарі архієрей на всю церкву (І. Нечуй-Левицький);
На тому .. тижневі зроблено десять нових корит, а де вони тепер? Порозбивані лежать, бо ніхто за ними не дивиться (Григорій Тютюнник);
Волосся з голів летіло, наче пір'я; з порозбиваних носів потекла кров на білі сорочки (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)