Словник української мови у 20 томах

порозбріхувати

ПОРОЗБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, док., що і без дод., фам.

Розбрехати багатьом.

Оті твої подруги такі, що ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. порозбріхувати — порозбрі́хувати дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
  2. порозбріхувати — -ую, -уєш, док., перех. і без додатка, фам. Розбрехати багатьом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозбріхувати — Порозбрі́хувати, -хую, -хуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порозбріхувати — ПОРОЗБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка, фам. Розбрехати багатьом. Оті твої подруги такі, що ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. порозбріхувати — Порозбріхувати, -хую, -єш гл. Разболтать, разсказать всѣмъ (во множествѣ). Оті твої подруги такі, шо ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка