Орфографічний словник української мови

порозбріхувати

порозбрі́хувати

дієслово доконаного виду

фам.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. порозбріхувати — -ую, -уєш, док., перех. і без додатка, фам. Розбрехати багатьом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порозбріхувати — ПОРОЗБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, док., що і без дод., фам. Розбрехати багатьом. Оті твої подруги такі, що ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. порозбріхувати — Порозбрі́хувати, -хую, -хуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порозбріхувати — ПОРОЗБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка, фам. Розбрехати багатьом. Оті твої подруги такі, що ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. порозбріхувати — Порозбріхувати, -хую, -єш гл. Разболтать, разсказать всѣмъ (во множествѣ). Оті твої подруги такі, шо ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка