порозбігатися

ПОРОЗБІГА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.

Розбігтися, побігти в різні боки (про всіх або багатьох).

Собаки порозбігались у сторони та аж виють (Панас Мирний);

Аж ось дівчата самі порозбігались, з реготом плигаючи через калюжі (Грицько Григоренко);

Був він [Одіссей] жахливий на вигляд, обліплений тванню морською; В трепеті врозтіч усі по берегу порозбігались (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

* Образно. Мені не до писання, бо і часу не було, та й мене самої все одно що не було, так мої думки в різні сторони порозбігалися (Леся Українка);

// розм. Роз'їхатися в різні місця, оселитися в різних місцях.

Вони згадали за колишніх своїх приятелів, що тепер порозбігались на різні сторони (Л. Смілянський);

// розм. Повтікати, залишивши когось, яку-небудь роботу, справу і т. ін.

– Де ті люди в мене? Чисто всі порозбігались, неначе їх який нечистий києм порозганяв! (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. порозбігатися — порозбіга́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозбігатися — -аємося, -аєтеся, док. Розбігтися, побігти в різні боки (про всіх чи багатьох). || розм. Роз'їхатися в різні місця, оселитися в різних місцях. || розм. Повтікати, залишивши когось, яку-небудь роботу, справу і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозбігатися — ПОРОЗБІГА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Розбігтися, побігти в різні боки (про всіх або багатьох). Собаки порозбігались у сторони та аж виють (Мирний, І, 1954, 90); Аж ось дівчата самі порозбігались, з реготом плигаючи через калюжі (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
4. порозбігатися — Порозбігатися, -гаємося, -єтеся гл. Разбѣжаться (о многихъ). Порозбігались ік нечистій матері ляхи. К. ЧР. 114.  Словник української мови Грінченка