порозводити
ПОРОЗВО́ДИТИ¹, джу, диш, док., кого.
1. Розвести по одному в різні місця всіх або багатьох.
Копронідос порозводив чорноризців по опрічних келіях (І. Нечуй-Левицький);
Коломієць .. наказав комсомольцям порозводити додому дівчат (В. Речмедін).
2. Примусити всіх або багатьох розійтися, відійти один від одного;
// Розборонити всіх або багатьох.
3. розм. Розлучити багато подружніх пар.
ПОРОЗВО́ДИТИ², джу, диш, док., що, хім.
Розчинити все або багато чого-небудь.
Для блиску фарби порозводили лаком (з газ.).
ПОРОЗВО́ДИТИ³, джу, диш, док., що.
1. Виростити багато рослин, тварин;
// Посадити садки, квітники і т. ін.
– Покидали ми і свої хати, і садки, що порозводили (О. Стороженко).
2. рідко. Розпалити (вогнища, багаття і т. ін.).
Словник української мови (СУМ-20)