порозводити

ПОРОЗВО́ДИТИ¹, джу, диш, док., перех.

1. Розвести по одному в різні місця всіх або багатьох.

Копронідос порозводив чорноризців по опрічних келіях (Н.-Лев., III, 1956, 379);

Коломієць.. наказав комсомольцям порозводити додому дівчат (Речм., Весн. грози, 1961, 181).

2. Примусити всіх або багатьох розійтися, відійти один від одного;

// Розборонити всіх або багатьох.

3. розм. Розлучити багато подружніх пар.

ПОРОЗВО́ДИТИ², джу, диш, док., перех., хім. Розчинити все або багато чого-небудь.

ПОРОЗВО́ДИТИ³, джу, диш, док., перех.

1. Виростити багато рослин, тварин;

// Посадити садки, квітники і т. ін.

— Покидали ми і свої хати, і садки, що порозводили (Стор., І, 1957, 239).

2. рідко. Розпалити (вогнища, багаття і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. порозводити — порозво́дити 1 дієслово доконаного виду розвести в різні місця всіх або багатьох порозво́дити 2 дієслово доконаного виду розчинити все або багато чого-небудь порозво́дити 3 дієслово доконаного виду виростити багато рослин, тварин; розпалити багато вогнищ  Орфографічний словник української мови
2. порозводити — I -джу, -диш, док., перех. 1》 Розвести по одному в різні місця всіх чи багатьох. 2》 Примусити всіх чи багатьох розійтися, відійти один від одного. || Розборонити всіх чи багатьох. II -джу, -диш, док., перех., хім. Розчинити все чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозводити — ПОРОЗВО́ДИТИ¹, джу, диш, док., кого. 1. Розвести по одному в різні місця всіх або багатьох. Копронідос порозводив чорноризців по опрічних келіях (І. Нечуй-Левицький); Коломієць .. наказав комсомольцям порозводити додому дівчат (В. Речмедін).  Словник української мови у 20 томах