порозкладати

ПОРОЗКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПОРОЗКЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., що.

1. Розкласти по різних місцях або в певному порядку все або багато чого-небудь.

Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки (Г. Квітка-Основ'яненко);

Тільки прибув він у село, повиймав та порозкладав у своїй квартирі книжки, камертони та всякі партитури (С. Васильченко).

2. Розпалити (вогнища, багаття і т. ін.).

У великому пустому гаражі бійці порозкладали багаття (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. порозкладати — порозклада́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. порозкладати — -аю, -аєш і розм. порозкладувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розкласти по різних місцях або в певному порядку все чи багато чого-небудь. 2》 Розпалити (вогнища, багаття і т. ін.). 3》 хім. Розкласти низку хімічних сполук дією реагентів, каталізаторів, нагрівання, світла тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозкладати — Порозклада́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. порозкладати — ПОРОЗКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПОРОЗКЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Розкласти по різних місцях або в певному порядку все або багато чого-небудь. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах