Орфографічний словник української мови

порозкладати

порозклада́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. порозкладати — -аю, -аєш і розм. порозкладувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розкласти по різних місцях або в певному порядку все чи багато чого-небудь. 2》 Розпалити (вогнища, багаття і т. ін.). 3》 хім. Розкласти низку хімічних сполук дією реагентів, каталізаторів, нагрівання, світла тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порозкладати — ПОРОЗКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПОРОЗКЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Розкласти по різних місцях або в певному порядку все або багато чого-небудь. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. порозкладати — Порозклада́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порозкладати — ПОРОЗКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ПОРОЗКЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Розкласти по різних місцях або в певному порядку все або багато чого-небудь. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах